З історії міста Біла Церква

“Місто Біла Церква – одне з найстаріших міст давньоруської держави, засноване в 1032 р. на високому скелястому березі Росі великим князем київським Ярославом Мудрим. Під назвою Святий-Георгій-на-Росї (в літописах фігурує коротка назва Юр’їв) місто було одним з південних форпостів, що стримували напади кочівників”, - розпочала наше знайомство старший науковий співробітник Світлана Виговська.

Щодо походження назви міста, то історики говорять, що у 1050 році Ярослав Мудрий спорудив на Замковій горі єпископську церкву з білого каменю. Після руйнування міста монголо-татарами у ХІІІ ст. ця споруда довгий час служила переселенцям орієнтиром серед густих і диких лісів, що вкривали у той час долину Росі. Саме тому місце, де стояв собор, а згодом і місто, що постало з руїн князівського Юр’єва на скелястому березі, дістало назву Біла Церква.

Саме з екскурсу історії міста, в якому планується старт культурно-освітнього заходу “Вечір пам’яті”, ініційований Регіональною Радою Київської області “Ордену Святого Пантелеймона”, розпочалося наше знайомство з представниками Білоцерківського краєзнавчого музею: директоркою закладу Світланою Афанасьєвою, Світланою Виговською та методистом відділення післядипломної освіти Білоцерківського медичного коледжу Оленою Оношко.

“Потрібно вірити не словам, а справам!” (с) св. Пантелеймона

1718 років тому, 27 липня 306 року, мученицькою смертю загинув медик від Бога, Святий Пантелеймон. Особистість, яка неймовірно любила людей і проявляла неабияке милосердя до всіх нуждених. Через 6 років після загибелі Святого, християнство було визнано на рівні з іншими релігіями.

Ім’я при народженні йому дали Пантолеймон. Його значення звучало так: “Всьому лев”. Його благі наміри не бачив лише незрячій і саме тому, за вчинки, його назвали Пантелеймоном, значення якого - Всемилостивий.

Випадковості не випадкові

Дата смерті, 27 липня, стала знаковою датою в житті кожного медика. Адже місія, сучасних медичних працівників така ж сама, як і пантелеймонівська - надавати допомогу нужденним і рятувати людські життя. Цього дня вся українська медична спільнота вшановує пам’ять колеги і відзначає День медичного працівника.

Дата набула особливого значення з дня вторгнення військ російської федерації на територію України ще 10 років тому: у 2014 році. Тодішню битву за нашу незалежність і свободу називали антитерористичною операцією. Медики військового шпиталю Білої Церкви стали одними з перших, хто виїхав на фронт у східному напрямку нашої країни. Це відбулося 30 березня 2014 року. В команді був фаховий хірург міста - Ярослав Ольшевський - учень відомого хірурга Григорія Ковбасюка.

Місія Ярослава полягала в облаштуванні пересувного шпиталю на передовій лінії фронту. Окупанти тоді безпощадно знищували позиції наших військових та калічили життя героїв, залишаючи воїнів без рук і ніг, а когось взагалі позбавляли найціннішого - життя. Саме через гостру потребу фахових медиків на фронті, хірург повертається на передову задля кваліфікованої допомоги важкопораненим бійцям.

“Наприкінці червня 2014-го з боку рф по нашим військовим полетіли гради. Саме тоді наші медики побачили травми, яких ніколи в житті не бачили. Наших медиків до таких травм не готували. Маючи досвід хірурга, наш земляк Ярослав, цілодобово надавав допомогу важкопораненим хлопцям, стабілізовував їх стан, аби далі вони могли отримувати фахову допомогу в стаціонарах цивільних лікарень та військових шпиталях країни”, - згадувала ті моменти, які увійшли в історію сучасної України пані Світлана.

Віддаючи всього себе пацієнтам, зустрічатися з смертю поглядом рятуючи, закривати очі героїв України власноруч…Його серце не витримало розпачі, він не зміг пробачити собі, що не врятував...Ярослав Ольшевський трагічно загинув сам. Пізніше про нього місцеві ЗМІ напишуть наступне: “Світячи іншим, згорів сам”…

І таких відважних і сміливих, які поклали своє життя рятуючи інших, лише на Білоцерківщині 22 медика, імена яких відомі станом на сьогодні. Вони Герої посмертно…

Вшановуючи полеглих медиків: лікарів, фельдшерів, сестер медичних, в Білій Церкві, напередодні Дня медичного працівника, організовують тематичні виставки “У битві за життя” одразу у двох закладах - Білоцерківському медичному коледжі та Білоцерківському краєзнавчому музеї. Громадськість має знати вчинки безстрашних медиків, які й досі отримують виклики сучасного сьогодення.

Про подвиги кожного з них ми обов’язково розкажемо в наступних публікаціях. Їхні імена, беззаперечно, закарбуються на сторінках Національної книги пам’яті…

Орден Святого Пантелеймона Регіональна рада. Київська область