Цей текст найважчий для мене, оскільки метод, котрий я використовую називається «спекулятивна логіка» і хибує на допуски.
Відтак, прошу все, що написане нижче, вважати припущеннями, в основі котрих лежить живий інтерес до «історичного тіла» Обухова, а не бажання придумати чергову казку.
Причина моєї скромності не вроджена і навіть не набута. Проблема в обмеженості інформації, котра не дозволяє побудувати більш стійку і концептуальну модель.
Відтак, я свідомий того, що малюю кола на воді. Втім, мушу зафіксувати, оскільки відчуваю внутрішню потребу.
Отже, гіпотеза, котрою я користувався +- білянаукова. Полягає вона у тому, що СТАРІ КЛАДОВИЩА МОЖУТЬ МАРКУВАТИ РАНІШІ ГОРОДИЩА АБО ІНШІ ФОРТИФІКАЦІЇ. Ну тіпа як церкви ставили на місці капищ. Мені не подобаються обидва алгоритми, але, розумні люди кажуть, що в ситуації з городищами це майже можливо.
Отже, банальний аналіз старих обухівських кладовищ дозволив вичленити 4 «претенденти»:
КЛАДОВИЩА:
СНІГИРІВСЬКЕ (Яблуневий) – приблизно 180 м.
БЛАКИТІВСЬКЕ (Автостанція) – приблизно 170 м.
ФАБРИЧЧИНЕ ( Центр) – приблизно 140 метрів.
НА ДРАНІЙ ГОРІ (Автошкола) – приблизно 150 м.
Йдемо далі. Що ми знаємо про фортифікації, хоча би на рівні відголосків, згадок і тому подібного не завжди документального або слабоверифікованого фльору?
Моя хронологічна версія така:
1483 – МЕНГЛІ-ГІРЕЙ СПАЛИВ «ЛУКАВИЦЮ З ГОРОДИЩЕМ».
Візьмемо за основу припущення, котре витікає з «Книги Підкоморія», що Лукавиця (згодом Старий чи Малий Обухів) це гирло Кобрини, десь в районі +- 5-ї школи.
Звідки Руліковський у 19 столітті взяв цю фразу? Ймовірно, з когось ранішого.
1615 - «ЛИСТ ОРЕНДОВИЙ» (ПРО ОБУХІВСЬКИЙ ЗАМОК).
В ньому є опис самого укріплення плюс кілька дотичних тогочасних топонімів на кшталт «Попової долини», «Довгої вулиці» і тд, котрі дуже умовно можна буде натягнути на глобус своєї фантазії.
1640 – ЗАМОК ФІРЛЕЯ (ЗГАДУЄТЬСЯ САМЕ В ЦЬОМУ СТАТУСІ).
1653 – ПАВЛО АЛЕПСЬКИЙ ПИШЕ ПРО ОБУХІВ ЯК «МІСТЕЧКО, ОТОЧЕНЕ ВАЛОМ ПО КОЛУ».
1741 – 1752 – РОСІЙСЬКИЙ РЕТРАНШЕНМЕНТ, ОДНА З МІСЦЕВИХ СКЛАДОВИХ ТАК ЗВАНОЇ «УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНІЇ» (поруч з Васильківським, Трипільським, Стайківським).
Отже, що у нас фігурує:
1. Городище
2. Замок
3. Ретраншенмент.
Попри функціональну схожість це різні об’єкти.
Відтак, у нас є 2 варіанти:
1. Уявити, що йдеться про еволюцію фортифікації, котра протягом сотень років (з кінця 16 до середини 18 ст) знаходилася в одному місці, на умовній «замковій горі».
2. Припустити, що, як зауважив Руліковський, городищ було двоє. Мені ця версія подобається більше.
Приміром, «первинний Обухів» Юрші-Дорогостайського, він же Лукавиця, Малий Обухів, власне, хутір Обуха знаходився десь в гирлі Кобрини (між 5-ю школою і нижнім АТБ).
Згодом, після того як Острозькі купили ці землі і Януш почав клепати свої замки центр тяжіння змістився вглиб долини Кобрини, де і постав на місці колишнього Веприна т.зв. Великий Обухів, власне замок і територія довкола нього.
Зрештою, в історії Обухова це нормальні качелі, коли розвиток території мігрує між двома найбільш зручними для життя кластерами в долині Кобрини: Піщана-Школа, Центр-Автостанція.
МОЯ ВЕРСІЯ РОЗВИТКУ ПОДІЙ НАСТУПНА:
1. 14-15 СТОЛІТТЯ. В долині існують невеликі залишки автохтонів, котрі пережили падіння Русі в 13 столітті. Хутори.
2. В 15 СТОЛІТТІ ці землі отримує ЮРША, але, як людина досить зайнята не приділяє їх розвитку ніякої уваги.
3. 16 СТОЛІТТІ за ДОРОГОСТАЙСЬИХ територія також розвивається досить інерційно. Її періодично палять татари, що призводить до появи якихось досить примітивних укріплень, котрі можна назвати «городищем». Втім, що було першим, татари чи городище – питання відкрите.
4. В КІНЦІ 16 – ПОЧ. 17 ст. ОСТРОЗЬКІ пробують вибудувати захисну лінію на півдні Київщини. Серед 9, здається, інших, з’являється і Обухівський замок (мав навіть артилерію - 4 тогочасні гармати).
5. Ймовірно, згадуваний в 1640 році (СЕРЕДИНА 17 СТ.). «замок Фірлея» і є цим самим Обухівським, котрий від Острозьких перейшов до Павла Дорогостайського, а від того до АНДЖЕЯ ФІРЛЕЯ.
6. Де дівся замок Фірлея? Наче є згадки про те, що Наливайко і ко спалили «фільварок Фірлея в Обухові». Може і замок. Так чи інакше, подальша ітерація цього терміну відсутня.
7. Єдина, теоретично дотична до якихось ПОПЕРЕДНІХ укріплень інформація у 18 СТОЛІТТІ, це позначка К – «старий вал» на карті Обухова 1741 року - в районі сучасної ВУЛИЦІ ВОЛОШКОВОЇ. Так, саме тієї, де зараз чи не НАЙСТАРІШЕ ОБУХІВСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ – БЛАКИТІВСЬКЕ.
ОСЬ ВАМ І ПРИПУЩЕННЯ:
Перетворення Веприна (кінець 16 - поч. 17 ст) на Великий Обухів відбувалося довкола замка і його інфраструктури. Її також можна припасувати. Чому? Тому що в 1653 році Павло Алепський говорить не лише про «містечко, оточене валом», але і дві церкви в ньому. Одна з них – Михайлівська (про її еволюцію буде згодом). Не знаю як у 17 ст, але у 18 ЗНАХОДИЛАСЯ НА Г. ГОРОДОК НА ТІЙ САМІЙ ТЕРАСІ ЩО І БЛАКИТІВСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ НА ВОЛОШКОВІЙ.
ЩО МИ МАЄМО?
• Ймовірні залишки замку 17 ст, від котрого у 18 залишиться «старий вал», а у 19 з’явиться кладовище + канава (рів?).
• ПОПОВА ДОЛИНА під замком – є така, це заплава Кобрини, візуально власне долина.
• ДОВГА ВУЛИЦЯ – континіум між Малим Обуховом і Великим, Старим і Новим. На цю роль цілком претендує сучасна вулиця Київська.
• МИСНИКІВ СТАВ – ну так там (на Автостанції) і зараз в ложбині Кобрина утворює став, на картах 18-19 століття він є теж, може і в 17 був? (екстраполяція).
Одне випадає з цієї концепції. На протилежному кінці тераси, в районі сучасної 2-ї школи з 1741 РОКУ значиться рос. РЕТРАНШЕНМЕНТ. Pнахідки на цій території дають підстави Ded Habar, з котрим ми займаємося пошуками цієї «обухівської Трої» стверджувати, що замок був САМЕ ТУТ.
МОЯ АРГУМЕНТАЦІЯ – вал + кладовище + канава як можливі ознаки попередньої фортифікації на БЛАКИТІВСЬКОМУ КЛАДОВИЩІ.
ЙОГО ДОКАЗИ – артефакти ранньомодерної доби НА ГОРОДКУ і гіпотеза про те, що північні варвари побудували ретраншенмент на місці ранішого укріплення, можливо - Обухівського замку.
СПІЛЬНЕ – це континіум ОДНОГО І ТОГО САМОГО надзаплавного мису, його різні кінці.
Відтак, на виході ми маємо ПРИПУЩЕННЯ про можливу локалізацію однієї з обухівських умовних «замкових гір».
Притягнуте, так. Але, вже вужче, майже Гісарлік.
Треба археологія.
Без неї тут ніяк.